СВАТОВО



Сватово - общественно-информационный портал города

Международная Ассоциация сайтов городов

 

поветнутись на головну сторінку сайту







Україна у Великій Вітчизняній війні

Вірші про війну

План "БАРБАРОССА"

План "ОСТ"

22 Червня 1941 року

Брестська фортеця

Гіркота поразок

Оборона Києва

Блокада Ленінграда

Севастопольська епопея

Оборона Одеси

Партизани та підпільники

Битва під Москвою

Сталінградська битва

Праця в тилу для перемоги

Битва за Кавказ

Повітряні баталії

Курська дуга

Битва за Дніпро

Корсунь - Шевченківська битва

Легендарне місто Керч

Каменоломні Аджимушкая

Звільнення Криму

Україна у Великій Вітчизняній війні

Відновлення кордону СРСР

Діти-герої Великої Вітчизняної війни

Визволення Європи

Битва за Берлін та капітуляція Німеччини

Прапор Перемоги

День перемоги

Злочини фашистів

Хвилина мовчання

Шлях до перемоги

Перші кавалери військових орденів і медалей

Найважливіші події Великої Вітчизняної війни


Архітектура

Здоров'я

Новини

Історія Сватове

Природа

Статті

Статті про здоров'я

Форум Сватове

Фото Сватове

Чат

Статті на Українській мові

Велика Вітчизняна війна

Україна у Великій Вітчизняній війні

 

Україна у Великій Вітчизняній війні«Українською землею двічі прокотився руйнівний воєнний вал, не обминувши жодного, навіть найменшого населеного пункту. Оборонні та наступальні бої, які точилися на її території, стали важливою складовою небаченої битви на просторах від Баренцового до Чорного морів.

 

Так, перемога була одна на всіх, хто вступив у двобій з нацистською навалою. І ніхто не стояв за ціною. Для України ця ціна становила, за різними даними, від 8 до 10 мільйонів людських життів, колосальні суми економічних втрат.

 

Республіка дала армії і флоту понад 7 мільйонів воїнів. Кожен другий з них поліг на фронтах, а кожен другий з тих, хто залишився у живих, повернувся додому інвалідом. За питомою вагою у Збройних Силах СРСР, за кількістю удостоєних звання Героя Радянського Союзу та інших бойових нагород українцям та вихідцям з України належить друге місце. Вони ж очолювали більшість з 15 фронтів, були широко представлені серед інших полководців та воєначальників»

Президент України Л.Д.Кучма

 

Керівництво фашистської Німеччини велику увагу приділяло окупації України. Багата природними ресурсами, продовольством, а особливо працьовитим народом, Україна була ласим шматком для нахабних загарбників.

 

Важкий 1941-й рік. Україна приймає підступний удар ворога. Героїчно оборонялися прикордонники. Деякі прикордонні застави, гарнізони кількістю 40-50 чоловік, озброєні лише стрілецькою зброєю, утримували рубежі оборони 2-3 дні, хоч гітлерівці планували захопити ці пункти за 15-30 хвилин бою.

 

В перші дні війни 23-29 липня радянські механізовані війська завдали могутнього контрудару по ворожих танкових військах в районі українських міст Дубно, Луцьк, Броди, Рівне. В результаті наступ фашистських полчищ на Київ було затримано.

 

Яскраві сторінки в літопис бойової слави вписали захисники Києва, Одеси, Севастополя. І хоч радянські війська понесли значні втрати в оборонних боях, тисячі бійців і командирів потрапили в полон, ворог також заплатив дорогу ціну. Героїчна оборона Києва та Одеси допомогла Радянській Армії зірвати фашистський план блискавичного наступу на Москву, Крим та Кавказ.

 

У Голосієвому під Києвом пролунав перший залп реактивної артилерії — легендарних «катюш», — який викликав цілковиту розгубленість і паніку в стані ворога. «Незабутнє видовище! Величезні палаючі факели з виттям і гуркотом шугонули над лісом, перекинулись на позиції ворога, несамовитим полум'ям упали на фашистські окопи. Фашисти тікали з таким поспіхом і розгубленістю, що покидали зброю»

Родимцев О.І., генерал-полковник, Герой Радянського Союзу

 

Мільйони синів і дочок України билися з ворогом в лавах Радянської Армії і Військово-Морського Флоту. В 650 винищувальних батальйонах налічувалося 150 тисяч бійців. До народного ополчення вступило близько 1,3 млн. чоловік. Понад 2 млн. брали участь у спорудженні оборонних укріплень.

 

Тільки під Києвом працювало близько 500 тисяч чоловік. 29 серпня 1941 р. в Київському драматичному театрі ім. Франка відбувся загальноміський мітинг молоді. Під час мітингу стало відомо, що ворог прорвав оборону і наближається до міста. Присутні у залі прийняли одностайне рішення: всім стати до зброї, а мітинг продовжити після ліквідації небезпеки.

 

Коли пізно ввечері молодь знову зібралася в театрі, багато стільців лишилися вільними. Понад 200 юнаків та дівчат не повернулися з поля бою. Ворог шалено наступав. У складних умовах з липня по жовтень 1941 р. з України було евакуйовано понад 500 великих підприємств, які продовжували працювати в різних куточках тодішнього Радянського Союзу.

 

Український учений, академік Є.О.Патон на Уралі в короткі терміни розробив унікальні швидкісні методи зварювання броні літаків (для штурмовиків ІЛ-2) і танків, за що у 1943 р. був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці.

 

З 29 вересня по 4 листопада оборонялися радянські війська в районі Донбасу. Фашистам зі значними втратами вдалося оволодіти південно-західною частиною Донбасу, вийти на підступи до Ростова, але не вдалося оточити і знищити війська Південного фронту під командуванням генерала-полковника Я.Т.Черевиченка. Вже в цих кровопролитних боях розвалювався план фашистської «блискавичної війни».

 

1942-й рік розпочався загальним наступом Радянської Армії на великому фронті від північного заходу країни до Чорного моря. Продовжувалася героїчна оборона Севастополя.

 

Фашисти заблокували Севастополь з усіх боків. Шлях до міста - тільки морем. Але його ворог замінував магнітними мінами. На звичайну міну корабель мав наткнутися, магнітна ж підривала його на відстані. Командир морського катера Дмитро Глухов запропонував прокласти для наших кораблів прохід через мінне поле. Він все прорахував: якщо промчатися на швидкому катері — міни вибухнуть, але позаду катера, тож вибухи не зачеплять суденце.

 

Катер старшого лейтенанта Дмитра Андрійовича Глухова блискавично промчав по мінному полю, викликав вибухи одинадцяти мін і залишився неушкодженим. Дорога до Севастополя морем знову була вільною. Весною і влітку розгорнулася жорстока боротьба за стратегічну ініціативу. Фашистам вдалося розвинути наступ і провести вдалі операції в Криму та в районі Харкова, створити вигідні умови для проведення великої наступальної операції. Стратегічна ініціатива перейшла до рук ворога.

 

Гітлерівці захопили Донбас, великі райони на березі Дону. І земля українська, і люди стогнали під кованим чоботом фашистського звіра. Як можна забути ті жахи, що їх творили нелюди! Фашистські окупанти створили на території України понад 230 концтаборів і гетто. Сотні тисяч військовополонених, жінок, дітей, старих, інвалідів стали в'язнями.

 

За час окупації України 1941-1944 pp. гітлерівці знищили понад 5 млн. чоловік (3,8 млн. мирних жителів і близько 1,5 млн. військовополонених); 2,4 млн. чоловік вивезли на роботи до Німеччини.

 

У роки війни загинув кожний шостий житель України. Більше ніж двісті п'ятдесят українських сіл були спалені окупантами дотла. «Згідно з концепцією фюрера, не може бути мови в найближчі десятиліття про незалежну Україну. Фюрер думає про німецький протекторат в Україні на 25 років»

Альфред Розенберг, міністр окупованих територій Сходу

 

Не могла терпіти Україна такої наруги. Страшним був гнів народу. І малі, і старі переповнювалися ненавистю, йшли в партизани, створювали підпільні осередки. Полум'я партизанської боротьби охопило всю Україну. Партизани знищили майже півмільйона гітлерівців, підірвали близько п'яти тисяч ворожих ешелонів.

 

Після розгрому фашистських військ під Сталінградом Радянська Армія почала свій переможний наступ. На початку 1943 року радянські війська здобули блискучі перемоги. Воронезький і Брянський фронти під командуванням генералів Ф.І.Голікова та М.А.Рейтера в січні-лютому завдали сильних ударів ворожим арміям і просунулися на 200-300 км, звільнили міста Воронеж, Курськ, Бєлгород, Харків. Жорстокими були бої за Донбас і Ростовську область.

 

Фашистам вдалося завдати кілька контрударів, відтіснити радянські війська і знову захопити Харків та Бєлгород. Наступ німецьких військ було зупинено. Якраз тоді й утворилася знаменита Курська дуга — виступ фронту в районі Курська. Після перемоги на Курській дузі радянські війська 23 серпня остаточно оволоділи Харковом. Наступ продовжувався від Великих Лук до Чорного моря.

 

У вересні радянські війська вийшли до Дніпра. Битва за Дніпро — одна з блискучих сторінок Великої Вітчизняної війни. Метою цієї масштабної наступальної битви було звільнення Лівобережної України, Донбасу, Києва і захоплення плацдармів на Дніпрі. В ході битви були проведені Донбаська, Дніпровська повітрянодесантна, Київська наступальна та Київська оборонна, Мелітопольська, Запорізька операції.

 

Радянські війська розгромили угруповання противника на Лівобережній Україні та в Донбасі, захопили стратегічні плацдарми на Дніпрі, звільнили понад 38 тисяч населених пунктів, в тому числі міста Київ, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Мелітополь, Конотоп, Бахмач, створили умови для наступу в Білорусії та повного звільнення Правобережної України. До цих перемог радянські війська вели генерали армії, командувачі фронтів К.К. Рокосовський, М.Ф.Ватутін, І.С.Конєв, Ф.І. Толбухін, Р.Я.Малиновський.

 

З 24 грудня 1943 по 17 квітня 1944 р. розгорнулася гігантська битва на Правобережній Україні, в якій брали участь 1,2,3 і 4-й Українські фронти під командуванням генералів М.Ф.Ватутіна, Т.С. Конєва, Р.Я.Малиновського, Ф.І.Толбухіна. Вже було досить бойової техніки, радянські війська кількісно і якісно переважали ворога, їхні дії були стрімкими, удари могутніми.

 

Командуванням Радянської Армії грамотно був спланований і проведений стратегічний наступ, в ході якого відбулося 10 операцій: Житомирсько-Бердичівська, Кіровоградська, Корсунь-Шевченківська, Рівне-Луцька, Нікопольсько-Криворізька, Проскурівсько-Чернівецька, Умансько-Ботошанська, Березнеговато-Снігирівська, Поліська та Одеська. Координацію дій фронтів здійснювали маршали Радянського Союзу Г.К.Жуков та О.М.Василевський.

 

Битва на Правобережній Україні — одна з наймасштабніших стратегічних операцій війни. Вона розгорнулася на фронті довжиною до 1300-1400 км. За чотири місяці було розгромлене все південне крило Східного фронту фашистів, радянські війська просунулися на 250-450 км, з оперативністю, доти незнаною у світовій історії воєн, форсували дві могутні ріки — Південний Буг і Дністер, вийшли до південно-західних кордонів СРСР і перенесли бойові дії за кордон.

 

У квітні-травні 1944 року війська 4-го Українського фронту, окремої Приморської армії (генерал А.І.Єременко), Чорноморського флоту (адмірал Ф.С.Октябрський) та Азовської військової флотилії (контр-адмірал СТ.Горшков) прорвали оборону противника в Криму і повністю звільнили його від окупантів. Особливо жорстокі бої відбувалися на підступах до Севастополя. Але якщо в 1941-1942 роках фашистським військам знадобилося 250 днів для взяття міста, то у 1944 році радянські війська зробили це за 5 днів.

 

Україна у Великій Вітчизняній війніВ розпал наступальної операції влітку почався наступ в західних областях України. Війська 1-го Українського фронту розгромили ворожу групу армій «Північна Україна» і за півмісяця просунулися на відстань понад 200 км. В результаті Львівсько-Сандомирської операції звільнили Львів, Перемишль, Станіслав (нині Івано-Франківськ), Рава-Руську. А в результаті Східно-Карпатської, Карпатсько-Дуклінської та Карпатсько-Ужгородської операцій (8 вересня-28 жовтня) звільнено всі західні області України та Закарпаття.

 

Україна була повністю звільнена від загарбників. Визволення України тривало майже два роки. За неї вели жорстокі бої десять фронтів, окрема Приморська Армія, сили Чорноморського флоту, що становили майже половину особового складу і бойової техніки всієї діючої армії. Внесок українського народу у перемогу над фашизмом неоцінимий.

 

З п'ятнадцяти фронтів, що діяли під час Великої Вітчизняної війни, більше половини були очолені маршалами та генералами, українцями за походженням. Серед них: командуючі фронтами Й.Р.Апанасенко, М.П.Кирпонос, С.К.Тимошенко, АЛ.Єременко, І.Д.Черняховський, Р.Я.Малиновський, Ф.Я.Костенко, Я.Т.Черевиченко. Близько 2,5 млн. воїнів-українців нагороджені орденами та медалями, понад 2 млн. - удостоєні звання Героя Радянського Союзу, з них тричі удостоєний цього звання І.М.Кожедуб.

 

Зі ста п'ятнадцяти двічі Героїв Радянського Союзу — тридцять два є українцями або уродженцями України. З чотирьох Героїв Радянського Союзу і, одночасно повних кавалерів ордена Слави, два — українці. Це черкащанин І.Г.Драченко і херсонець П.Х.Дубинда. Близько 4-х тисяч бійців — представників 43-х національностей удостоєні звання Героя Радянського Союзу за мужність і відвагу в боях на території України.

 

Воїни-українці були визволителями народів Європи, вони штурмували Берлін, а українець Ф.М.Зінченко, Герой Радянського Союзу, командир 756-го стрілецького полку, був першим комендантом рейхстагу.

 

 

 

Матеріал підготував колектив авторів:

 

© Кононенко Олексій Анатолійович — член Національної спілки письменників України, лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка.

© Кононенко Віктор Анатолійович — художник, лауреат міжнародних конкурсів, лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка.

Лямцев Володимир Миколайовичі — кандидат економічних наук.

Романюк Юрій Григорович — кандидат історичних наук.

Ясиновський Валерій Кирилович — магістр державного управління.

Мисенко Петро Данилович — полковник запасу.

Утевська Паола Володимирівна! — член Національної спілки письменників України, учасник бойових дій Великої вітчизняної війни 1941-1945, кавалер ордена Вітчизняної війни ІІ-го ступеня, медалі «За оборону Сталінграда» та багатьох інших; консультант-рецензент.

Чухрій Микола Костянтинович — учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни 1941-1945, кавалер орденів Слави ІІІ-го ступеня. Вітчизняної війни І-го та ІІ-го ступенів, Червоної Зірки, багатьох медалей; консультант-рецензент.

Колектив авторів-упорядників висловлює подяку Українському державному музею історії Великої Вітчизняної війни за допомогу в підготовці цієї інформації.

 

Всеукраїнське об'єднання "Держава"

 

 

Інформація про Велику Вітчизняну війну

План "БАРБАРОССА"

Велика Вітчизняна війна. План "ОСТ"

22 Червня 1941 року

Велика Вітчизняна війна. Брестська фортеця

Гіркота поразок

Велика Вітчизняна війна. Оборона Києва

Блокада Ленінграда

Велика Вітчизняна війна. Севастопольська епопея

Оборона Одеси

Велика Вітчизняна війна. Партизани та підпільники

Битва під Москвою

Велика Вітчизняна війна. Сталінградська битва

Праця в тилу для перемоги

Велика Вітчизняна війна. Битва за Кавказ

Повітряні баталії

Велика Вітчизняна війна. Курська дуга

Битва за Дніпро
Корсунь - Шевченківська битва

Велика Вітчизняна війна. Легендарне місто Керч

Каменоломні Аджимушкая

Велика Вітчизняна війна. Звільнення Криму

Україна у Великій Вітчизняній війні

Велика Вітчизняна війна. Відновлення кордону СРСР

Діти-герої Великої Вітчизняної війни

Визволення Європи

Велика Вітчизняна війна. Битва за Берлін та капітуляція Німеччини

Прапор Перемоги

Велика Вітчизняна війна. День перемоги

Злочини фашистів

Велика Вітчизняна війна. Хвилина мовчання

Шлях до перемоги

Перші кавалери військових орденів і медалей

Найважливіші події Великої Вітчизняної війни

 

 

Велика Вітчизняна війна (1941 - 1945). Україна у Великій Вітчизняній війні, на Російській мові

Велика Вітчизняна війна

Вірші пр війну

Статті на Українській мові

 

обсудити на форумі                перейти на сторінку "статті"                Новини              Об'яви









 

поветнутись на головну сторінку сайту

  Статистика сайта
Авторское право © 2007 - 2014 Ширков Андрей Алексеевич - Все права защищены. Копирование материалов разрешено только с видимой ссылкой на источник: http://svatovo.ws/