Статті на Українській мові
Велика Вітчизняна війна
Велика вітчизняна війна (1941 - 1945). Повітряні баталії
 Боротьба за панування в повітрі почалася в середині квітня над Кубанню.
Наземні війська активних дій не вели, їх зупинило весняне бездоріжжя. А в небі кипіли бої.
В 1943 році радянські війська вже могли поборотися за перевагу в повітрі, бо мали багато першокласних літаків і досвідчених пілотів.
На початку травня шість радянських повітряних армій несподівано нанесли удари по німецьких аеродромах від Смоленська до Азовського моря.
На початку червня три повітряні армії повторили наліт. Так було знищено 720 літаків ворога.
Все ще вважаючи себе господарями неба, фашисти намагалися перешкодити підходу радянських військ, підвозу вантажів на Курську дугу. За місяць до початку битви вони запланували розбомбити Курський залізничний вокзал.
На місто налетіло 543 літаки. Ворога зустріли 386 винищувачів. Вони збили 104 німецькі літаки, ще 41 збили зенітки. Всього ж з квітня по червень німецька армія втратила близько 3700 літаків.
Так розчищувалося небо від «юнкерсів», «хейнкелів», «месершмітів». Ось чому у Курській битві ворог зміг кинути на підтримку наземних військ лише дві тисячі літаків — проти трьох тисяч наших.
Проте дві тисячі літаків — сила чималенька. 5 липня вони почали з повітря (а танки на землі) атакувати оборону радянських військ.
Північніше і південніше Курська розгорілися жорстокі повітряні бої.
Противник прикрашав свої літаки то головою тигра, то змії, деякі малювали карточні тузи. До речі, «туз» французькою мовою — «ас».
Ще в першу світову війну звання аса давали льотчику, який збив десять літаків.
«Аси — це своєрідні повітряні снайпери... Вони вільні у виборі місця та цілі. Вони не чекають противника, а шукають його, знаходять і знищують. Риси аса не можна здобути ні в якій льотній школі, ні в якій академії — вони здобуваються в бою»
Олександр Сергійович Яковлев, конструктор знаменитих винищувачів «ЯКів»
За роки війни з'явилися аси і в радянській авіації. На фюзеляжах радянських асів червоні зірки позначали кількість збитих літаків.
На винищувачі Олександра Івановича Покришкіна було 59 зірочок, а на літаку Івана Микитовича Кожедуба — 62! І.М.Кожедуб в перший свій виліт збив фашиста, другий виліт — ще одного, третій — ще двох!
За таку доблесть ці льотчики удостоєні високої честі — вони тричі Герої Радянського Союзу.
В небі над Курськом бився Олексій Петрович Маресьев, якому ампутували обидві ноги. Допомогла навчитися герою-льотчику ходити і
навіть танцювати медсестра Марія Іванівна Пальмова.
Олексій Маресьев знову сів за штурвал літака, збив трьох фашистів, за що був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу.
Старший лейтенант Олександр Костянтинович Горовець в одному бою збив дев'ять «юнкерсів» — такого не вдавалося ще нікому!
«Дев'ять літаків збити в одному бою!.. Горовець зробив те, що теоретично вважалося неможливим...»
Арсен Васильович Ворожейкін, генерал-майор авіації
Відважний ас загинув у бою з ворожими винищувачами. Посмертно Олександр Горовець удостоєний звання Героя Радянського Союзу.
Винищувач — літак невеликий. В ньому всього один льотчик. Багато патронів та снарядів не взяти.
Радянські льотчики, коли закінчувалися боєприпаси, сміливо йшли на таран — зближувалися з ворожим літаком і пропелером зрубували йому хвіст або крило.
Борис Іванович Ковзан таким відважним способом збив чотири літаки і кожного разу благополучно долітав до свого аеродрому.
Увесь народ з любов'ю називав наші літаки-винищувачі «ястребками».
Повітряну битву радянські льотчики виграли.
За підрахунками гітлерівців, з 1 липня до кінця 1943 року вони втратили на східному фронті понад 10 тисяч літаків.
У роки Великої Вітчизняної війни Героями Радянського Союзу стали майже дві з половиною тисячі льотчиків, а шістдесят п'ять з них були нагороджені Зіркою Героя двічі.
Матеріал підготував колектив авторів:
© Кононенко Олексій Анатолійович — член Національної спілки письменників України, лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка.
© Кононенко Віктор Анатолійович — художник, лауреат міжнародних конкурсів, лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка.
Лямцев Володимир Миколайовичі — кандидат економічних наук.
Романюк Юрій Григорович — кандидат історичних наук.
Ясиновський Валерій Кирилович — магістр державного управління.
Мисенко Петро Данилович — полковник запасу.
Утевська Паола Володимирівна! — член Національної спілки письменників України, учасник
бойових дій Великої вітчизняної війни 1941-1945, кавалер ордена Вітчизняної війни ІІ-го ступеня, медалі «За оборону Сталінграда» та багатьох інших; консультант-рецензент.
Чухрій Микола Костянтинович — учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни 1941-1945, кавалер орденів Слави ІІІ-го ступеня. Вітчизняної війни І-го та ІІ-го ступенів, Червоної Зірки, багатьох медалей; консультант-рецензент.
Колектив авторів-упорядників висловлює подяку Українському державному музею історії Великої Вітчизняної війни за допомогу в підготовці цієї
інформації.
Всеукраїнське
об'єднання "Держава"
Інформація про Велику Вітчизняну війну
Велика Вітчизняна війна (1941 - 1945). Повітряні баталії, на Російській мові
Велика Вітчизняна війна
Віші про війну
Статті на Українській мові
обсудити на форумі
перейти на сторінку "статті"
Новини
Об'яви
|
