І вогонь, і любов Отчизні
У піснях,ти, джигіте, ніс.
А скажи-но: в години грізні
Ти який проявив героїзм?
Чи відстоював ти країну,
Коли горя несла тягар?
Чи на себе у ту годину
Ти прийняв ворожий удар?
Боротьба вимага одваги;
Гідним будь великих надій
І свободи високі стяги
У бою відстоять зумій!
Не врятують благання й муки,
Коли ката спинить не зумів,
Та скувати не можна руки,
Що уміють разить ворогів!
Де ж та честь, як у рабській згоді
Ти марнуєш життя своє?
Вся краса життя — у свободі,
В героїзмі безсмертя є!
Не забуде крові Отчизна,
Що пролита за неї в боях.
Кров у зрадника — це трутизна.
Кров героя — горить в серцяхі
Він і вмерши — не бранець смерті,
Він народу гідний свого.
Він і вмерши — живе в безсмерті,
Тож наслідуй і ти його!
Муса Джаліль, Грудень, 1943 рік
